Упрощенная HTML-версия
Київського
державного
університету. Після чого працю-
вала секретарем Криворізького
міського комітету комсомолу,
секретарем ЦК ЛКСМ України,
заступником міністра освіти
України,
Головою
Президії
Українського товариства друж-
би і культурних зв’язків із
зарубіжними країнами, за-
ступником Голови Президії
Верховної Ради України, Голо-
вою Президії Верховної Ради
України — членом Політбюро
ЦК КП України та заступником
Голови Президії Верховної Ради
СРСР. Була депутатом Верховної
Ради УРСР трьох скликань, де-
путатом Верховної Ради СРСР
двох скликань.
У1971 році здобула вчене зван-
ня кандидата педагогічних наук,
стала відмінником народної
освіти СРСР.
За свою багаторічну працю
Валентина Семенівна була наго-
роджена 17 державними ордена-
ми і медалями. Після закінчення
кар’єри державного діяча Ва-
лентина Семенівна активно по-
чала займатися громадською
діяльністю: з 1997 року - Почес-
ний Президент Національного
фонду “Україна - дітям”, з
2001 року - Голова Правління
Всеукраїнського
благодійного
фонду
сприяння
розвитку
фізичної культури, спорту і ту-
ризму.
Особливе місце в її житті
займала
дипломатична
ро-
бота. Хоча сама Валентина
Семенівна ніколи не працю-
вала в Міністерстві закордон-
них справ або в дипломатичній
службі, та керівництво держави
неодноразово доручало їй такі
завдання при яких протоколь-
на дипломатія була безсила. З
молодіжними, освітянськими та
парламентськими делегаціями
вона побувала майже в усіх
республіках Середньої Азії, в
Казахстані, Грузії, на Кавказі,
побачила Північну, Східну та
Південно-Західну
Європу
і
Південно - Східну Азію, Аф-
рику. Зустрічалася з президен-
тами, королями і королевами,
прем’єр-міністрами і головами
парламентів. І дуже часто саме
її відкритість та послідовність
ставали запорукою успіху.
Так було і одного разу у 1981
році, коли Валентина Семенівна
як представник Комітету Ра-
дянських жінок вилетіла до
Королівства Таїланд для вста-
новлення дружніх стосунків
з Національною радою жінок
Таїланду. Місія була ускладнена
тим, що з цією країною Радянсь-
кий Союз не мав дипломатич-
них стосунків з 1917 року, по
причині того, що ця країна різко
засуджувала вбивство царської
сім’ї, з якою у тайських монархів
були теплі, дружні стосун-
ки. Планом перебування в цій
країні не передбачалися зустрічі
з офіційними особами, але
відкритість у спілкуванні, пова-
На шкільній спартакіаді, м. Кривий Ріг, сш. № 58, 10 клас, 1953 рік
Делегація Української РСР на сесії ЮНЕСКО, Париж, 1972 рік
Саксаганський вісник
20