Упрощенная HTML-версия
можуть бути використанні під
найпростіші укриття.
5. Правила поведінки при
попаданні під артобстрілі або
бомбардування.
Якщо ви почули свист снаряду
– одразу падайте на землю при-
криваючи руками голову.. Після
вибуху, якщо наступило затиш-
шя не заспокоюйте себе думкою,
що це одиничний постріл – кра-
ще швидко уважно озирніться
навколо та визначте місце більш
надійного укриття й шляхи
підходу до нього.
У разі якщо обстріл застав вас
при русі автомобільним транс-
портом – негайно вибігайте з
машини або маршрутки подалі
від транспортних засобів. Не
сподівайтеся «втекти» на авто
від обстрілу – ви не можете зна-
ти, в яку сторону буде вестися
вогонь наступної хвилини. А
сидячі в машині ви піддаєте себе
подвійній небезпеці: автомобіль
– це об’єкт підвищеної вибухової
та пожежної небезпеки.
Переважна більшість снарядів
розриваються
у
верхньому
шарі ґрунту чи асфальту, тож
ваше укриття повинно бути хоч
мінімально заглиблене та знахо-
дитися подалі від споруд що мо-
жуть на вас обвалитися чи спа-
лахнути поряд з вами.
Отже небезпечно ховатися:
- під фасадами будинків – вас
може поранити уламками, та є
ризик опинитися під масивними
завалами. Не менш небезпечни-
ми за кам’яні та металеві уламки
є шматки скла. Тож тримайтеся
подалі від будівель з велики-
ми вікнами – будівель офісів та
магазинів;
- під автотранспортом або по-
близу нього: як вже зазначалося
паливні баки становлять додат-
кову небезпеку;
- не пірнайте у водойми, фон-
тани тощо. Вибухова хвиля
перетворюється у воді на силь-
ний гідроудар – тож контузія
вам гарантована.
- у захаращених місцях: за
штабелями, контейнерами тощо
особливо з легкозаймистих
матеріалів.
Можна ховатися:
-
в спеціальних захисних
спорудах;
-
в
оглядових
ямах
відкритих гаражів, вуличних по-
гребах тощо.
-
в водопровідних коло-
дязях, але впевніться, що це не
каналізація та не газ;
-
в канаві або траншеї;
-
в воронках, що залиши-
лися від попередніх вибухів;
-
в трубі водостоку попід
дорогою;
-
вздовж високого бордю-
ру чи підпірної стінки.
- підвальних приміщеннях, що
будувалися як протирадіаційні
укриття. Зазвичай такі підвали
розташовані в цегляних, шла-
коблочних зрідка в крупноблоч-
них будинків 2-4-6 поверхів,
40-50 років забудови (так зва-
них «сталінках»). Від звичай-
них підвалів вони відрізняють
значною висотою підвалу (2-2,8
м), ущільненим перекриттям,
наявністю декількох виходів
(в тому числі обов’язково хоча
б одного зовнішнього), перед-
баченою системою вентиляції.
Ви їх також можете вирізнити
за
повітрозабірниками,
що
розташовані поблизу даного бу-
динку (це такі маленькі «буди-
ночки» з металевими жалюзі).
Щодо підвальних приміщень
інших житлових будинків (ве-
ликоблочних, великопанельних)
то дані підвальні приміщення
передбачалися лише для розта-
шування інженерних мереж. Що
ж робити мешканцями, житлові
мікрорайони яких цілком скла-
даються з однотипових пяти-, де-
вяти поверхових будинків? При
відсутності ліпшого варіанту
такі підвальні приміщення мо-
жуть бути використанні для
укриття від артобстрілів та по-
передять від ураження улам-
ками або випадковою кулею.
Але зверніть увагу, що краще
підійдуть для використання під
найпростіше укриття підвали
многопідїзних будинків (від 4
під’їздів та більше), які мають
не менше двох входів до підвалу
та підвальне приміщення яких
наскрізне – тобто сполучається
по всій довжині будинку. Це до-
зволить вийти з підвального
приміщення у разі руйнування
однієї чи декількох секцій бу-
динку.
Якщо ви передбачаєте укрива-
тися в підвальному приміщення
вашого чи сусідського бу-
динку не зайвим буде вжити
відповідних заходів: дізнайтеся
де зберігається ключ від вхо-
ду до підвалу, зробіть собі
копію; знайдіть час побувати в
цьому приміщенні, перевірте
шляхи підходу та стан само-
го приміщення, зробіть запа-
си питної та технічної води,
підготуйте мішки з піском
для
замуровування
отворів
у разі значної перестрілки
в безпосередній близькості,
запасіть продукти, що не псу-
ються. У будь-якому разі хова-
ючись до підвалу візьміть із со-
бою запаси продуктів та води не
менше як на добу.
Сподіваємося, що ці пора-
ди ніколи не знадобляться, але
знати їх варто, бо в лиху годи-
ну вони можуть допомогти вам
врятувати своє життя.
Саксаганський вісник
41
№ 11. Жовтень 2014 року