Стр. 13 - SV12_1

Упрощенная HTML-версия

Гість номеру Скрипник А. М. – голова міської федерації з
художньої гімнастики. «Тернистий шлях до спортивних висот»
Скрипник Алла Миколаївна
є корінною мешканкою нашого
міста, де народилася в 1966 році.
З 2000 року працює стар-
шим тренером-викладачем з
художньої гімнастики в кому-
нальному позаш-кільному на-
вчальному закладі „Дитячо-
юнацька спортивна школа №
10”.
У спорті працює 20 років з
1988року. У 2007 році була обра-
на головою Криворізької міської
федерації художньої гімнастики.
Педагог-професіонал, тренер
з талантом від Бога, має вищу
освіту (Криворізький державний
педагогічний університет - 1988
рік, Кіровоградський держав-
ний педагогічний університет
- 2013 рік. За сумлінну плідну
працю неодноразово була наго-
роджена грамотами виконкомів
Саксаганської районної у місті
ради, Криворізької міської ради
та Дніпропетровської обласної
ради.
У інтерв’ю нижче Алла
Миколаївна радо поділилася
з
читачами
«Сакаганського
вісника» своїми першими кро-
ками на шляху до тернистих
висот у художній гімнастиці та
ознайомила зі своїми захоплен-
нями.
-
Доброго дня, Алло
Миколаївно! Скажіть, що Вас
привело у спорт, зайняття
гімнастикою це ваша мрія, чи
мрія батьків?
-
Добридень! Моя спор-
тивна кар’єра розпочалася з
першого класу. Пам’ятаю, пер-
шого вересня в Криворізькій
загальноосвітній школі № 90
(Довгинцівський район) після
свята «Першого дзвоника» до
нашого класу завітала тре-
нер з художньої гімнастики
зі спортивного клубу «Локо-
мотив». Поспілкувавшись із
усіма дівчатами, вона взяла
мене за руку та запросила до
секції з художньої гімнастики. В
радянські часи спорт був одним
головних чинників державного
устрою, тому батьки були дуже
задоволені зайнятістю доньки.
-
Хто був Вашим першим
тренером і хто допомагав?
-
Першим тренером, яка
привила любов до художньої
гімнастики,
стала
Ковальо-
ва Надія Володимирівна. Че-
рез п’ять років мене запроси-
ла до себе Кирилова Тамара
Захарівна – тренер ДЮСШ при
Криворізькому
державному
педагогічному інституті, з якою
я досягла спортивних висот.
-
За що Ви любите ху-
дожню гімнастику? Що вона
означає для Вас?
-
Художня гімнастика –
це краса та грація спорту, його
витончені та бездоганні рухи, це
важка праця до «сьомого поту»,
це сльози болю та радості пере-
моги, словом - це сенс мого жит-
тя! Про іншу роботу я і не мріяла.
Навіть у важкі часи, коли всі
тренери шукали себе у бізнесі, я
залишилася вірною своїй справі.
-
Розкажіть про свій пер-
ший серйозний турнір?
-
Перший відповідальний
турнір в моїй кар’єрі відбувся в
1990 році на базі Криворізького
державного
педагогічного
інституту, в якому взяли участь
три команди (м. Харків, м. Зе-
ленодольськ та м. Кривий Ріг).
Часи були тяжкі, але з’являлися
спонсори-меценати, які завжди
допомагали, й навіть досі. За це
їм низький уклін.
Саксаганський вісник
13
№ 12. Листопад 2014 року