загрози військової небезпеки»,
що, по суті, означало теж саме,
що загальна мобілізація, і через
день, 01-го серпня 1914 року,
Німеччина оголосила війну
Царській імперії.
Мобілізація являє собою фе-
номен, який характерний тільки
для тих періодів в історії, коли
армії формуються на основі
військовозобов`язаних
гро-
мадян. Наймані війська не
підлягають мобілізації, їх просто
наймають, і постійна армія, яка
складається з професійних сол-
дат, повинна завжди знаходи-
тись в стані бойової готовності.
Однак мобілізація мала місце
не тільки в Новий час. В грець-
ких містах-державах в V-му і IV-
му віках доНародження Христа у
випадку виникнення конфлікту
оголошувалась мобілізація гро-
мадян для формування зброй-
них сил. І в Римській республіці
проводилась мобілізація, якщо
виникала загроза військового
конфлікту.
В античну епоху подібні за-
ходи мали чисто технічний ха-
рактер, тобто вони не приводи-
ли до подальшого загострення
конфлікту. Це було пов`язано
з повільною комунікацією: не
було більш швидкого засобу
передачі новин, як посильний на
коні, який їх доставляв.
Та ж сама ситуація існувала
і в Середні віка, коли для ве-
ликих військових компаній
солдати із селян укріплювали
армію рицарів, яка складалась із
представників аристократії. Не
дивлячись на те, що в технічному
плані мова йде про такий же
призов на військову службу
солдат для участі у збройному
конфлікті. Мобілізація до XVIII-
го віку мала декілька інший ха-
рактер, чим в подальший час.
Під
час
революційних
війн після 1789 року були
організовані масові армії, і
ситуація змінилась. «Levee en
masse» (від фр.: масова військова
«повинность»
або
загальна
мобілізація), тобто, фактично,
введення загального військового
обов`язку, принципіальним об-
разом змінило співвідношення
сил на полях битв у Європі. На
зміну кабінетним війнам при-
йшли народні війни з участю
мільйонів солдат і загибеллю со-
тень тисяч чоловік.
Пруське
королівство
в
1813 році призвало в діючу
армію майже 10% свого насе-
лення. Оскільки для участі у
війні підходили тільки кріпкі
молоді люди, а це означа-
ло наступне: більше полови-
ни, можливо, навіть дві третіх
військовозобов`язаних знаходи-
лись «под ружьем».
Ще вище виявився цей
відсоток під час громадянської
війни в Америці з 1861 року
по 1865 рік. 11% від загальної
кількості мешканців прийня-
ли в ній участь, і при цьому у
південних штатах цей показ-
ник був ще вищий. Це означало,
що в 1864 році кожний другий
військовозобов`язаний із числа
мешканців північних штатів но-
сив солдатську форму, і теж саме
робили двоє із трьох мешканців
південних штатів. Разом з
тим існували багаточисленні
можливості відхилення від при-
зову – так, наприклад, можна
було відправити замість себе
іншу людину або заплатити пев-
ну суму грошей.
Саксаганський вісник
27
№ 12. Листопад 2014 року