Упрощенная HTML-версия
Гість номеру Токарчук Юрій Тимофійович.
«Баскетбол – гра для сильних і витривалих дівчат».
Токарчук Юрій Тимофійович
є корінним мешканцем на-
шого міста, в якому народи-
лася в 1958 році. З 1984 року
працює вчителем фізичного
виховання
в
Криворізькій
загальноосвітній школі І-ІІІ
ступенів № 21 Криворізької
міської ради Дніпропетровської
області, має вищу категорію та
звання «вчитель-методист». За-
галом з дітьми працює 28 років.
Педагог-професіонал,
тренер
з талантом від Бога, має вищу
освіту (Кіровоградський дер-
жавний педагогічний інститут
- 1982 рік). Разом зі збірною ко-
мандою Саксаганського району
9 разів був переможцем міських
змагань з баскетболу на Кубок
народного депутата України
трьох скликань, почесного гро-
мадянина міста Кривого Рогу
Гурова Вадима Миколайови-
ча серед дівчат та 2 рази серед
юнаків. За сумлінну плідну пра-
цю неодноразово був нагород-
жений грамотами виконкомів
Саксаганської районної у місті
ради, Криворізької міської ради
та Дніпропетровської обласної
ради.
У інтерв’ю нижче Токарчук
Ю. Т. радо поділився з читача-
ми «Сакаганського вісника» про
свою багаторічну працю тре-
нера з баскетболу та ознайомив
читачів зі своїми захопленнями.
-
Чому вирішили тренувати
саме дівчат, адже не дарма ка-
жуть, «баскетбол – не жіноча
справа»?
- Головним стимулом роботи
з дівчатами, насамперед, була
моя донька, яка на той час навча-
лася в нашій школі та виявляла
цікавість до спорту. А стосовно
баскетболу і дівчат, то на мою
думку, в порівнянні від хлопців,
вони більш дисципліновані та
постійні у відношені до трену-
вань і командного духу, йдуть до
кінця.
-
У Вас взагалі спортивна
сім’я?
- В нашій родині лише два
спортсмени – я та моя донька
Катерина, але дружина всі наші
починання підтримує від почат-
ку й до кінця.
- Хто для Вас є кумиром у
баскетболі?
- Кумиром і взірцем у ро-
боти з дівчатами для мене
став президент федерації ба-
скетболу
України,
майстер
спорту міжнародного класу,
Олімпійський чемпіон з баскет-
болу 1988 року Олександр Вол-
ков, на участь в турнірі якого, в
далекому1998 році, я повіз свою
першу команду.
- Як відомо, у баскетболістів
«жорсткий графік» тренувань,
режиму харчування, чи не важ-
ко жіночій команді з цим справ-
лятися?
- Батьки моїх вихованок
підтримують мене у всьому,
тому якщо їм потрібна моя
консультація чи допомога, ми
працюємо в одній команді. Тре-
нування – це дисципліна, а ра-
зом – це святе діло! Всі дівчата
це розуміють, пропустивши
декілька тренувань, наздоганяти
колектив дуже важко.
- Чи вірно, що успіх коман-
ди в більшій мірі залежить від
Саксаганський вісник
24