Упрощенная HTML-версия
навантажені шахтним облад-
нанням. На жаль, усе і вивезти
не встигали, тому його потрібно
було знищувати. Але це було
не під силу шахтарям: важко
підняти руку на те, що дісталося
такою тяжкою працею. Тому
пускалися на всілякі хитрощі,
підривали
шахтні
копри,
повітряні установки та інше.
14 серпня 1941 року в Кри-
вий Ріг вдерлися фашисти.
Вони відразу ж приступили
до організації місцевої влади
- міської управи, поліції. У ті
часи до міста не надходило ні
продовольство, ні паливо. На-
селення було приречене на го-
лодну смерть. Взимку 1941-1942
років міська управа і поліція з
надзвичайною жорстокістю ви-
конували наказ гітлерівського
командування про конфіскацію
у населення теплих речей для
потреб
фашистської
армії.
Вони ж зганяли криворіжців
на будову концентраційних
таборів та інших споруд. Багато
жителів насильно відправлено
у Німеччину. За неповними да-
ними, на чужину було вивезе-
но 2187 чоловік. Усі шахти та
рудники фашисти намагалася
відбудувати, але це не вдавалося.
Населення працювати не бажа-
ло. Тоді з’явилися накази та роз-
порядження, які закінчувалися
словами «За непокору - розстріл.
За порушення наказу - тюремне
ув’язнення». Але криворіжців
це не лякало. Почалися масові
розстріли мирного населення. У
часи Великої Вітчизняної війни
у Кривому Розі було декілька
таборів військовополонених.
Восени 1942 року сталися
перші організовані виступи про-
ти ворога. На цей час гітлерівцям
удалося підготувати до пуску
один з рудників Криворізького
басейну. Але під час його
відкриття
сталося
декілька
вибухів, які знищили частину
обладнання і зробили видобу-
ток руди неможливим. Багато
присутніх фашистів було вбито й
поранено. Наступної ночі парти-
зани напали на німецький загін,
що охороняв рудник, зруйнува-
ли електричну мережу і знищи-
ли декілька гітлерівських солдат,
котрі прибули для підтримки
охоронців рудника.
Усічні 1944 року зКриворізько
- Нікопольської операції по-
чався другий етап визволення
Криворіжжя. Головний удар на-
носив 3-й Український фронт. 17
лютого війська стали наближа-
тися до міста. 46-та армія виби-
вала фашистів з південного схо-
ду, 37-ма наступала з північного
сходу. Наступати доводилося в
дуже важких умовах. Глибина
оборони ворога дорівнювала
п’яти кілометрам.
Усе, що можна було пристосу-
вати до вогневих точок, було пе-
ретворено на фортеці. Крім того,
заважали ще бездоріжжя й густі
снігопади. Техніка не могла ру-
хатися по таких шляхах, а люди
йшли. Не вистачало патронів і
снарядів, тому
Саксаганський вісник
17
№ 3 (16). Березень 2015 року