Упрощенная HTML-версия
Гендерна політика: заходи реалізації в районі
Сьогодні у нашому суспільстві
існує стереотип ролі чоловіка та
жінки, і він далеко не однознач-
ний. Як правило, основна роль у
суспільстві відведена чоловікам,
а жінці – хатня робота, вихован-
ня дітей тощо.
Кожне
суспільство,
що
претендує називатися демокра-
тичним, повинно забезпечувати
надання рівних можливостей
кожному із своїх громадян.
Гендерна
нерівність
в
українському суспільстві – це
реально існуючий дисбаланс:
- у складі депутатського кор-
пусу Криворізької міської ради
20% депутатів є особами жіночої
статі, у складі Саксаганської
районної у місті ради цей показ-
ник дещо вищий і складає 32 %
від загальної кількості.
- серед керівників вищої гілки
влади району з шести осіб лише
дві жінки.
Серед керівників підприємств,
установ та закладів району пере-
важна кількість – чоловіки.
Дискредитація
жінки
як
особистості, насильство в сім’ї
- це ще один показник гендерної
нерівності у суспільстві.
«Насильство в сім’ї» – будь-
які умисні дії фізичного, сек-
суального, психологічного чи
економічного спрямування од-
ного члена сім’ї по відношенню
до іншого члена сім’ї, якщо ці дії
порушують конституційні права
і свободи члена сім’ї як люди-
ни та громадянина і наносять
йому моральну шкоду, шкоду
його фізичному та психічному
здоров’ю».
Закон України «Про попере-
дження насильства в сім’ї», Ст. 1.
Насильство є одним із засобів,
що забезпечують панування
однієї людини над іншою. Це
такий примус, така шкода, які
здійснюються поза волі тих, про-
ти кого вони спрямовані.
Однією з головних причин
чоловічогонасильства є ґендерна
нерівність. При ретельному
аналізі стаєочевиднимте,щочим
менша ґендерна диференціація
між жінками та чоловіками, тим
менша ймовірність виникнення
ґендерного насильства.
Дослідниками доведено, що в
тих суспільствах, де чоловікам
дозволено не приховувати страх,
сльози, слабкість, рівень на-
сильства є низьким. А в тих
суспільствах, де «маскулінна»
бравада – хизування силою,
стримування та відкидання по-
чуття страху – є нормою, на-
сильство має більше шансів на
розквіт.
Психологи насилля називають
мікроциклом, який проходить
певні стадії:
1 – накопичення напруження,
2 – гострого нападу,
3 – розкаяння,
4 – накопичення напруження,
цикл закривається.
Вважають,
що
будь-яка
ситуація насильства не є випад-
ковою для жертв. Найчастіше
вона підготовлена всією історією
життя людини, яка тягнеться
з дитино-батьківського етапу
взаємин, коли формується осно-
ва майбутнього індивіда.
Спрацьовує так звана “не-
справжня пам’ять” – захисна
реакція мозку, яка не дозволяє
заново переживати болісні мо-
менти.
Хлопці, за батьковим прикла-
дом, стають агресорами у власній
Саксаганський вісник
33
№ 3 (16). Березень 2015 року