Упрощенная HTML-версия
це – аерозолі, які відлякують
кліщів.
Якщо Ви виявили кліща на
шкірі, слід:
- негайно звернутися до най-
ближчого травмпункту. Якщо
це неможливо, видалити його
самостійно: можна змастити
кліща олією, повільно витягнути
разом із хоботком, розхитуючи
його пальцями, обгорнутими
марлевою серветкою, пінцетом
чи петлею з нитки, яку слід
закріпити між хоботком кліща
та шкірою людини;
- після видалення кліща зма-
стити ранку розчином йоду або
спиртом. Якщо хоботок зали-
шився, його видаляють стериль-
ною голкою;
- після видалення ретельно
вимити руки з милом, а кліща
спалити.
- протягом двох тижнів що-
денно замірювати температуру
тіла, а в разі її підвищення чи ви-
никнення почервоніння на шкірі
– звернутися до лікаря.
Під
час
кровосмоктання
кліщ розвивається. Тіло його
розтягується, деякі клітини
швидко розмножуються, ткани-
ни ростуть. А якщо він зараже-
ний (наприклад, туляремією), то
розмножуватимуться і збудни-
ки цієї хвороби. Своєчасне ви-
далення кліща зі шкіри (навіть
зараженого)
нерідко
може
запобігти захворюванню, бо
вводиться мала доза збудника.
Ще
один
небезпечний
мешканець лісів та луків це
змії. На території України
розповсюджені три види отруй-
них звій, це гадюка звичайна,
гадюка степна та гадюка Ни-
кольського.
Ці різновиди гадюк відносно
невеликі в розмірах, довжи-
ною до 75 см. Найчастіше
зустрічаються на луках, галяви-
нах, болотах, на берегах річок,
озер і струмків. В сприятли-
вих місцях гадюки створюють
великі скупчення. Після зимівлі
з’являються на поверхні землі
зазвичай в квітні - травні. Влітку
сховищем для гадюк служать
нори різноманітних тварин, пу-
стоти в гнилих пеньках і поміж
камінням, кущі, копиці сіна. Га-
дюки можуть поселятися в поки-
нутих будівлях. Люблять грітися
на сонці, можуть це робити і
просто на стежці, на пеньках,
каменях. Полюють як правило в
сутінках.
Укус цих змій може мати дуже
серйозні наслідки, тому що от-
рута швидко вражає життєво
важливі системи організму лю-
дини - серцево-судинну, кро-
вотворну, нервову. У вкушеного
вже через півгодини наступа-
ють загальні ознаки отруєння:
слабість, головний біль, блю-
вота, задишка, запаморочення,
з’являється набряклість тканин,
запалення лімфатичних вузлів.
Здебільшого
ці
змії
не
агресивні, вони максимально
використовують своє захисне за-
барвлення та воліють краще схо-
ватися при наближенні людини.
І лише при раптовому появі за-
грози або провокуванні з боку
людини змія буде кусати ворога.
Отже щоб попередити напади
змій:
- одягайте високу міцну обув
та штани з щільних матеріалів;
- рухайтеся обережно уника-
ючи навалів каміння, покинутих
та зруйнованих будівель;
-
користуйтеся
палицею
при ходьбі, особливо, якщо
вам необхідно пройти через
захаращені місця (повалені дере-
ва, пні, на гірських місцевостях)
Перша допомога при укусі
змії: у перші хвилини після
укусу
варто
спробувати
відсмоктати частину отрути з
рани. Кров’янисту рідину, що
відсмоктується, треба відразу
ж спльовувати. Відсмоктування
не можуть робити люди, у яких
у роті є язви та ранки. Потім з
підручних матеріалів на ура-
жену
кінцівку
накладають
шину і вживають заходів для
екстреного
транспортування
потерпілого в лікувальну уста-
нову. Під час транспортування
на місце укусу рекомендується
класти холод, давати якомога
більшу кількість рідини, щоб
зменшити концентрацію отру-
ти в організмі та сприяти його
виділенню із сечею. Не варто ро-
Саксаганський вісник
37
№ 5 (18). Травень 2015 року