Упрощенная HTML-версия
Інформація про походження назв літніх місяців
Про походження першого
літнього місяця дослідники спе-
речаються найбільше. Одні вва-
жають, що назві прислужилося
масове цвітіння квітів, зокрема,
маку й півонії. Інші ж ствер-
джують, буцімто назва пішла
від зарум’янілих суниць та чере-
шень.Саме в червні з´являється
сокоживна комаха - кошеніль
(червець). З неї в давнину до-
бували червону фарбу, якою
фарбували давньоруські стяги.
Її також продавали сусіднім дер-
жавам. До цього місяць звав-
ся: кресень, гедзень, червивий
місяць, гнилець, ізок (коник).
Дехто схильний думати, що по-
ходження цього терміна йде від
того, що з 20 по 22 червня настає
період найвищого сонцестоян-
ня, коли день удвічі перевершує
ніч. У Київській Русі первісток
літа називали кресником чи
креснем. Це — від того, що
люди пов’язували своє життя із
«небесним вогнем» — сонцем.
Слово «крес» означало «живля-
щий вогонь». Адже на червень
припадає період найвищого
сонцестояння. Червень, отже,
не тільки літо рум’янить, він
ділить навпіл річний цикл. Від
того й іменують його ще й по-
луднем року та первістком або
рум’янцем літа.
Липень… Дуже давня на-
зва місяця. Походить від слова
липець (липовий мед). На цей
місяць припадає період основ-
ного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли
коли вибілювали полотно), гро-
зовик, дощовик. На Україні ро-
стуть два сорти липи — широ-
колиста й дрібнолиста. Перша
починає цвісти в середині черв-
ня, а в деяких регіонах - раніше.
На Україні вправні бондарі зі
старих стовбурів липи робили
спеціальні діжечки (липівки),
в яких тримали мед, а зібраний
з квітів солодкий продукт на-
зивали «липцем». Звідси, отже,
й назва місяця. Паралельно по-
бутувала й накличка «іюль».
Її можна відшукати в творах
І. Котляревського, Г. Квітки -
Основ’яненка, Т. Шевченка. На
західноукраїнських землях ши-
роко вживалася народна назва
косень та сінокіс. Відома назва
й елевей з варіантами ілевей,
ільовець, ілюх, що начебто від
свята Іллі, котре відзначають 20
липня за старим стилем. Крім
того, липень ще називають полу-
днем літа й кажуть: «Сонце — на
зиму, а літо — на спеку».
Серпень…Назва місяця пішла
від того, що це пора жнив’яного
сезону. У білорусів цей місяць
називають жнивнем, що також
близько до «серпня». У давні-
ші часи так його іменували
й українці. За Київської Русі
останній місяць літа офіційно
називався зарєв. Цей термін,
на думку дослідників, походить
від дієслова «заревати», тобто
«ревти». О цій порі наші далекі
пращури влаштовували оленячі
гони. Від того, що довколишні
ліси відлунювали могутнім ре-
вом диких тварин, і називали цю
пору заревом. Останній місяць
безпосередньо пов’язаний із
жнивами, про що засвідчують
численні народні назви. Про це
підтверджує й відоме прислів’я:
«Серпень серпи зубрить».
Саксаганський вісник
12