Упрощенная HTML-версия
«Різдво йде світлою ходою, із таїнством вертепу, з
гучною колядою»
Тонкий
аромат
хвої,
переливчасті
мерехтіння
ялинкової мішури, пухнастий
сніг за вікнами, прикрашени-
ми морозом хитромудрими
візерунками. Саме ця картина
постає перед уявним поглядом
при одному нагадуванні назви
цього свята.
Незважаючи на стрімкий
хід століть, світле свято Різдва
Христового
залишається
найголовнішим - непідвладним
часу, найчарівнішим, істинно
сімейним, святом чудес і добра.
Це час для найтепліших ду-
шевних слів рідним і близьким,
чудова нагода навіть на відстані
«зігріти» їх своєю любов’ю, ста-
ти ближче, поділитися своєю
радістю з кожним членом роди-
ни.
Різдво Христове належить до
найбільших свят Православної
Церкви, до якого ми готуємось
тривалим постом.
Протягом 40 днів не тільки
утримуємось від скоромних
страв, а й намаємось уникати
розваг, більше уваги приділяти
молитві,
Святому
письму,
розмірковуємо над тим, навіщо
воплотився Бог, і як ця подія
відображається на житті кожно-
го з нас.
Народженя Христа - це одна
з найважливіших подій в історії
людства,
котра
розпочинає
нову еру буття у світлі Ново-
го заповіту. Своє ставлення до
Різдва має кожен народ - і наш
не виняток , хоча для нас ця
подія стала святом майже через
9 століть після свого звершення.
Нові торжества тісно перепле-
лися із старими дохристиянсь-
кими звичаями та обрядами, із
зовсім новим змістом і напо-
вненням.
Різдвяна зоря, яка яскраво за-
сяяла цьогоріч для саксаганців
стала початком світлого свята,
сповненого надією і вірою на рік
прийдешній.
Вже традиційно духовним
центром святкування у районі
став Спасо-Преобра-
женський кафедральний собор,
де 7 січня відбулося урочисте
богослужіння з благословення
Його
Високопреосвященства
архієпископа Криворізького і
Нікопольського Єфрема. У свя-
тостях взяли участь близько 5
тис. прихожан.
Вихованці недільних шкіл
Спасо-Преображенського ка-
федрального собору, Свято-По-
кровського жіночого монастиря,
імені ордена преподобного Не-
стора Літописця храму Різдва
Пресвятої Богородиці, храму
священномученика
Онуфрія
Криворізького, храму преподоб-
ного Сергія Радонезького з осо-
бливим піднесенням зустрічали
Владику і прихожан віршами,
вертепом і музичним «серпан-
тином» колядок, висловлюючи
Різдвяно-новорічну радість:
Хай здійснює бажання рік
Новий,
І Кривий Ріг хай процвітає!
З чудовим святом радості і
мрій
Ми щиро і сердечно Вас
вітаєм!
Колядуйте! Колядуйте!
У сопілку дужче дуйте,
І на свій Різдвяний спів
Не жалійте голосів!
Нехай ангели почують,
Українці як святкують
Хай почує в небі Бог,
Як ми любимо Його!
Саксаганський вісник
12