також нерідко розвивається
внаслідок ускладнень грипу.
Віруси паразитують в епітелії
слизових оболонок носоглотки
та верхніх дихальних шляхів,
володіють сильним токсином,
що вражає кровоносні судини та
капіляри.
Джерелом інфекції є тільки
хвора людина (з останніх го-
дин інкубаційного періоду по
4-5-й день хвороби). Механізм
передачі інфекції — повітряно-
крапельний. Хвора людина,
навіть із легкою формою грипу,
становить небезпеку для оточу-
ючих впродовж усього періоду
прояву симптомів, що в серед-
ньому становить 7 діб.
Імунітет після перенесеного
грипу дуже нестійкий, можливі
повторні захворювання навіть
упродовж одного року; цьо-
му сприяє те, що різні типи та
підтипи, а також серологічні
варіанти збудника не утворюють
один проти одного пересічного
імунітету та значно змінюють
імуногенні властивості, що ро-
бить щеплення проти грипу до-
сить неефективними.
Проникнувши
у
верхні
дихальні шляхи, вірус грипу
вражає слизову оболонку, розм-
ножуючись
в
епітеліальних
клітинах. Виникає дистрофія
клітин циліндричного епітелію,
знижується бар’єрна функція
слизової оболонки. Вірус гри-
пу та його токсин потрапляють
у кров, що спричиняє розвиток
загального токсикозу. В органах
та тканинах організму токсин
вірусу вражає капіляри та дрібні
кровоносні судини, а також різні
відділи ЦНС та вегетативної
нервової системи. Катаральні
прояви у дихальних шляхах,
ураження нервової системи,
розлад циркуляції крові у бага-
тьох органах (головний мозок,
легені, серце, наднирники тощо)
зумовлюють загальні клінічні
симптоми хвороби.
При появі перших симптомів
грипу хвора людина обов’язково
повинна залишатися вдома, щоб
не провокувати ускладнення
власної хвороби і не наражати
інших людей на небезпеку, смер-
тельну для деяких з них. Такими
симптомами є:
- підвищена температура тіла;
- біль у горлі (фарингіт);
- кашель;
- нежить;
- біль у м’язах.
Маючи будь-який з цих
симптомів не варто виходити
з дому навіть заради візиту до
лікаря, його слід викликати додо-
му. Призначене лікарем симпто-
матичне лікування у домашніх
умовах може бути достатнім для
одужання. Якщо стан хворого не
погіршується, необхідно продо-
вжувати лікування вдома до по-
вного зникнення симптомів.
Якщо
стан
хворого
погіршується, не варто зволікати
із госпіталізацією, оскільки те-
пер під загрозою перебуває
його життя. Необхідно викли-
кати швидку медичну допомогу,
якщо виявлені будь-які з цих
симптомів:
- сильнаблідістьабопосиніння
обличчя;
- ускладнене дихання;
- висока температура тіла, що
довго не знижується;
- багаторазове блювання та
випорожнення;
- порушення свідомості;
- надмірна сонливість чи
збудженість;
- болі у грудній клітці;
- домішки крові у мокротинні;
- падіння артеріального тиску.
Частота виникнення усклад-
нень захворювання відносно
невелика, але у разі їх розвитку
вони можуть становити знач-
ну небезпеку для здоров’я хво-
рого. Середньо-важкі, важкі і
гіпертоксичні форми грипу мо-
жуть стати причиною серйоз-
них ускладнень. Причинами
виникнення ускладнень при
грипі можуть бути наступні
особливості інфекційного про-
цесу: вірус грипу має виражену
капілляротоксичну дію, здатний
придушувати імунітет, руйнує
тканинні бар’єри, полегшуючи
тим самим агресію тканин рези-
дентною флорою.
Розрізняють декілька основ-
них видів ускладнень при грипі:
-
легеневі:
бактеріальна
пневмонія,
геморагічна
пневмонія, формування абсце-
су легені, утворення емпієми,
респіраторний
дистрес-син-
дром;
- позалегеневі: бактеріальні
риніти,
синусити,
отити,
трахеїти, вірусний енцефаліт,
менінгіт, неврит, радикулонев-
рит, ураження печінки, синдром
Рея, міокардит, токсико-алер-
гічний шок.
Лікування ГРВІ та грипу —
складна проблема, тому його має
визначати лікар. Не варто займа-
тись самолікуванням, оскільки
це небезпечно. При своєчасному
і правильному лікуванні хворо-
ба закінчується повним одужан-
ням.
Препарати, що пом’якшують
симптоми, не діють на вірус гри-
пу, але полегшують стан хворо-
го: знижують жар, нежить, біль
у горлі, кашель, головний біль та
біль у м’язах. Велике розмаїття
безрецептурних
препаратів
«від застуди та грипу», про-
понованих практично всіма
великими
фармацевтичними
Саксаганський вісник
№2. Січень 2014 року
21