«Жінка. Мати. Берегиня»
Материнство
називають
найсвятішим обов’язком жінки.
Місія та покликання дарува-
ти світу життя, попри болі,
турботи, вічний неспокій, все
одно стає щастям, особливим
відчуттям, у порівнянні з яким
все інше – тлінне й скороминуче.
У 2004році Указ Президента
України «Про почесні звання в
Україні» доповнено почесним
званням «Мати-героїня». Це
звання присвоюється жінкам,
які народили та виховали до
восьмирічного віку п’ятьох і
більше дітей, у тому числі дітей,
усиновлених у встановленому
законодавством порядку, вра-
ховуючи вагомий особистий
внесок у виховання дітей у сім’ї,
створення сприятливих умов
для здобуття дітьми освіти, роз-
витку їх творчих здібностей.
На сьогодні у Саксаганському
районі проживає 21 жінка, якій
за вагомий внесок у справу ви-
ховання дітей, підвищення ав-
торитету української родини та
самовіддану материнську пра-
цю присвоєно почесне звання
України «Мати-героїня».
Максимова Віра Олександ-
рівна одна з тих небагатьох
жінок Саксаганського району,
хто носить це почесне звання.
Виконання
материнських
обов’язків Віра Олександрівна
успішно поєднує з трудовою
діяльністю; її трудовий стаж ста-
новить 20 років. На теперішній
час, Віра Олександрівна працює
сестрою господаркою відділення
анестезіології
з
ліжками
інтенсивної терапії комуналь-
ного закладу «Міська клінічна
лікарня №2». Має успіхи в
роботі, за що і була нагородже-
на грамотою за високі виробничі
показники.
Героїчний вчинок – присвяти-
ти себе, своє єдине дорогоцінне
життя дітям, яких у Віри
Олександрівни п’ятеро: троє
синів та дві доньки.
Віра Олександрівна, разом з
чоловіком, виховали дітей го-
товими до життя, привили їм
сімейні цінності та навички по-
будови порядних стосунків між
людьми.
Всі
діти
мають
освіту,
працюють,четверо з них –
одружені, мають своїх дітей.
Діти виросли різнобічно роз-
виненими і професії обрали
різноманітні: донька Катерина,
якімама,працюєукомунальному
закладі «Міська клінічна лікарня
№2», старші сини у приватно-
му акціонерному товаристві
28
Саксаганський вісник