Упрощенная HTML-версия
мою;
-
проведення газо-, або
електрозварювальних робіт без
дотримання належних правил
безпеки.
Слід пам’ятати, що малень-
кий кинутий недопалок може
стати причиною всеохоплюючої
лісової пожежі.
Залишені в лісі, на галявині
пляшки або скляні уламки, фоку-
суючи сонячне проміння, здатні
спрацювати як запалювальні
лінзи. Це досить часто призво-
дить до самозаймання сухої
лісової підстилки.
Тож щоб не стати винуват-
цем знищення зеленого лісу
необхідно запам’ятати, що упро-
довж
пожежо-небезпечного
періоду в лісі забороняється:
-
розпалювати багаття у
молодих хвойних посадках, на
ділянках, де багато сухого гілля,
хвойної, трав’яної чи листяної
підстилки, торфовищах;
-
залишати промаслене чи
просочене легкозаймистими ре-
човинами ганчір’я;
-
під час полювання кори-
стуватися пижами із легкоза-
ймистих
матеріалів.
-
заїжджати на територію
лісового фонду (крім транзит-
них шляхів) транспортними за-
собами та іншими механізмами,
за винятком тих, що викори-
стовуються в лісогосподарських
цілях;
-
палити, кидати у лісі не
згашені сірники, недопалки;
-
залишати пляшки, улам-
ки або інші скляні предмети, які
можуть спрацювати як лінзи;
-
заправляти пальним у
лісі паливні баки під час роботи
двигуна;
-
експлуатувати машини
та інші механізми з несправною
паливною та іскрогасною систе-
мою;
-
палити або користува-
тися відкритим вогнем під час
проведення робіт з паливно-ма-
стильними матеріалами (пере-
ливання пального, заправлення
двигунів тощо).
Якщо Ви, перебуваючи у
лісі,
побачили
наближення
лісової пожежі - перш за все не
панікуйте, дійте за наведеними
нижче рекомендаціями.
1. Здебільшого врятувати-
ся від лісової пожежі можна
пішки: швидкість пішохода -
близько 80 метрів на хвилину,
низової пожежі - 1-3 метри. Йти
потрібно назустріч вітру пер-
пендикулярно крайці пожежі,
по просіках, дорогах, галявинах,
берегах струмків та річок. При
сильному задимленні рот і ніс
потрібно прикрити мокрою ват-
но-марлевою пов’язкою, рушни-
ком, частиною одягу.
2. Якщо втекти від пожежі не-
можливо, то вийдіть на відкриту
місцевість, увійдіть у водойму
або накрийтесь мокрим одягом і
дихайте повітрям, що знаходить-
ся низько над поверхнею землі
– повітря тут менш задимлене,
рот і ніс при цьому прикривай-
те одягом чи шматком будь-якої
тканини.
3. Гасити полум’я невеликих
низових пожеж можна забиваю-
чи його гілками листяних порід
дерев, заливаючи водою, закида-
ючи вологим ґрунтом та затоп-
туючи ногами, будьте обережні
в місцях горіння високих де-
рев, вони можуть завалитися та
травмувати Вас.
5. Під час гасіння пожежі не
відходьте далеко від доріг та
просік, не випускайте з ува-
ги інших учасників гасіння,
підтримуйте з ними зв’язок за
допомогою голосу чи мобільного
зв’язку.
6. Особливо будьте обережні
у місцях торф’яних пожеж, вра-
ховуйте, що там можуть ство-
рюватися глибокі вирви, тому
пересувайтеся, по можливості
перевіряючи палицею глибину
шару, що вигорів.
7. Після виходу із осередку
пожежі, обов’язково повідомте
місцеву адміністрацію та пожеж-
ну службу про місце, розміри та
характер пожеж.
Природні скарби: луги, ліси,
торфовища, є безцінними для
людини, але зовсім беззахисні
перед байдужим ставленням до
них. Тож будьмо послужливі та
уважні до навколишнього сере-
довища – збережімо зелені ма-
сиви.
36
Саксаганський вісник