Упрощенная HTML-версия
Служіння рідній Батьківщині. Патріотизм та відданість як
джерела духовних сил воїна
Кожен з нас нерідко бачить
на вулицях молодих хлопчаків,
одягнених в армійську форму. І
тоді ми розуміємо: це солдати, це
хлопці, які «виконують свій свя-
щенний обов’язок» — служать
Батьківщині, щодня готові стати
на її захист.
Служіння
Батьківщині
в
усі роки і століття вважалося
справою благородною, вартою
щирої подяки співвітчизників та
обов’язком кожного справжньо-
го чоловіка.
На жаль, і на нашу рідну зем-
лю прийшли часи лихоліття.
Вороги
загрожують
рідній
країні. На її захист піднялись
всі: і професійні військові, і
цивільні громадяни. Адже вони
розуміють, що захист рідної
землі — це свідомий обов’язок
кожного, і якщо хтось не візьме
до рук зброю, його оселю вже
завтра
можуть
зруйнувати,
дружину вбити, дітей забрати
в полон. В їхні душі вже закла-
дено великий порив героїчних
діянь глибоким почуттям –
патріотизмом!
Прикладом свідомого характе-
ру служіння рідній Батьківщині
є військова частина 3011, яка
дислокується на території на-
шого району, особливістю якої є
відповідальність за мир та спокій
на вулицях міста та постійна
готовність прийти на допомогу
громадянам, які її потребують,
яка неодноразово доводила про
свою бойову здатність та вмілу
військову підготовку. Тепер це
частина Національної гвардії
України.
Про те, що у військовій
частині 3011 справжня військова
підготовка та ефективне навчан-
ня солдатів, чітка взаємодія з
іншими частинами та неухильне
виконання поставлених завдань
підтвердило її участь у зоні АТО.
Варто
зазначити,
що
військовослужбовці військової
частини 3011 вже вдруге по-
бували в зоні АТО. Нажаль 23
липня 2014 року під час бою за
звільнення Лисичанська заги-
нув командир військової части-
ни 3011 Олександр Віталійович
Радієвський, коли разом з
бійцями потрапив у засідку на
мосту. Його життя обірвалось
на полі бою. Він не покидав ні
на мить своїх підлеглих. Під
час спецоперації по звільненню
Миколаївки,
Семенівки,
Слов’янська командир Олек-
сандр Радієвський особисто
керував діями бійців зі зни-
щення ворожих блокпостів. Це
сміливий, безстрашний та му-
дрийкомандир, якийдокінцяли-
шився вірним військові присязі.
У цьому ж бою були поранені
солдати
військовослужбовці
військової частини 3011 Євген
Шапенко та Ігор Леонтьєв.
Євгенові – 21 рік, Ігореві – 23.
Вони проявили себе як мужні
воїни та справжні захисники
нашої Батьківщини. Мужньо по-
водили себе водії автомобілів,
які вивозили поранених з поля
бою під щільним мінометним
та кулеметним обстрілом. Та-
ким є старший солдат строкової
служби Мілян Павло. Ще одним
пораненим є заступник коман-
дира військової частини 3011
Олександр Піскун, який зараз
знаходиться у лікарні імені Меч-
никова.
Не легкий бойовий шлях до-
водиться проходить нашим
чоловікам. Війна ще довго не
відпускатиме їх. Ми завжди бу-
демо Вам вдячні за мужність
і патріотизм при виконанні
військового обов’язку та вірне
служіння Вітчизні.
Наше місто вже давно вбрало-
ся в жалобні шати, прощаючись
з героями, які ціною свого жит-
тя відвойовують у терористів
та російських найманців рідну
українську землю. Ми завжди
будемо пам`ятати наших героїв.
11
№ 9. Серпень 2014 року
Саксаганський вісник