« Шлюб йде за любов’ю, так само, як дим за полум’ям»
Н. Шамфор
Шлюб - найдавніший інститут
людського суспільства, прой-
шов важкий шлях свого роз-
витку: від життя у племенах, які
радо обіймали кілька поколінь
родичів, до сучасної сім’ї, яка
складається лише з батьків та
дітей.
Законодавством не визначено
поняття шлюбу, лише зазначені
форми його укладання, умови та
правові наслідки. Проте, гово-
рячи простою мовою, шлюб це
добровільний та рівноправний
союз між чоловіком та жінкою,
укладений з метою створен-
ня сім’ї при дотримані умов
та порядку, взаємних прав та
обов’язків подружжя відповідно
до законодавства.
На сьогодні сучасний стан
сім’ї не вселяє особливого
оптимізму, її проблеми здають-
ся іноді важко вирішуваними:
вибір шлюбного партнера, уза-
конювання шлюбу, конфлікти та
непорозуміння партнерів, веден-
ня спільного господарства, вихо-
вання дітей, розірвання шлюбу
та багато іншого. Виникає пи-
тання - а чи зазначені проблеми
існували і раніше, чи їх зростан-
ня це результат швидкого темпу
технічного прогресу, коли живе
спілкування замінюється на те-
лефону розмову чи листування
у соціальній мережі інтернет, і
тому, як наслідок, люди гірше
пізнають один одного, втрачають
відчуття інтуїції, не розуміються
на відношеннях, забувають про
терпимість, толерантність, по-
вагу, любов. Ми вирішили запи-
тати про це колишню завідуючу
Саксаганським
відділом
реєстрації шлюбів Білу Марину
Василівну, яка добре знається
на питаннях відношень, шлюбів,
непорозумінь,
які
призво-
дять до розлучень, і, можливо,
отримаємо деякі корисні поради
від мудрої, досвідченої людини.
Білу Марину Василівну у
грудні 1975 року було призначе-
но завідуючою відділом запису
актів цивільного стану Сакса-
ганського району. У 2000 році з
займаної посади вона вийшла на
пенсію віддавши 25 років свого
життя служінню територіальній
громаді Саксаганського району.
Марино Василівно, відділ за-
пису актів цивільного стану -
це Ваше перше місце роботи?
У листопаді 1975 року було
створено Саксаганський район
міста Кривого Рогу. І саме в той
час планувалось призначення на
данупосадуіншоїособи,алещось
не склалось. У грудні 1975 року
Берестнєва Лідія Леонтіївна,
керуюча справами виконкому,
запропонувала мені обійняти
цю посаду. Обміркувавши дану
пропозицію, я погодилась, хоч до
цього часу вже 10 років поспіль
була завідуючою відділом за-
пису актів цивільного стану у
Центрально-Міському районі м.
Кривого Рогу.
Яка
ж
була
штатна
чисельність вашого відділу? І чи
встигали ви виконувати всі за-
вдання покладені на відділ?
Кількість працівників відділу
на той час складала 5 осіб -
завідуюча і 4 спеціаліста. Хоча
Саксаганський вісник
18