Упрощенная HTML-версия
фактично працювало нас чет-
веро, оскільки один спеціаліст
був відповідальний по місту
за реєстрацію померлих осіб
та розміщувався окремо по
вулиці Отто Брозовського. А
нам виділили декілька кабінетів
у приміщенні по вулиці Тес-
ленка, 21А, в якому також
розміщувались інші відділи ви-
конкому.
Не
зважаючи
на
певні
труднощі, ми завжди працювали
злагоджено та всі завдання ви-
конували вчасно.
Ви сказали, що вам виділили
декілька кабінетів по вулиці
Тесленка, 21А. А де ж проводи-
лись урочисті церемонії?
На той час урочисті церемонії
проводились у приміщеннях
будинків культури ім. Артема,
Саксагань та Карла Лібкнехта. А
у 1980 році працівників викон-
кому розташували у будівлі по
вул. Мелешкіна, 32, і починаючи
з того часу, у нашому приміщенні
було облаштовано залу для уро-
чистостей де в подальшому й
проводились церемонії.
У мене було декілька
обрядових нарядів у яких
я
здійснювала
реєстрацію
шлюбів. На церемонії були
присутні представники міськ- та
райвиконкомів, депутатського
корпусу, обов’язково був музич-
ний супровід - хор або оркестр.
Марино
Василівно,
на
Ваш погляд, виїзні церемонії
реєстрації шлюбу у мальовни-
чих місцях - данина моді чи все
ж таки потрібно зберігати
власну традицію реєстрації у
святковій залі?
Раніше виїзними церемоніями
були комсомольські весілля (так
звані безалкогольні), церемонії
у лікарнях -це якщо хтось із
подружжя за станом здоров’я
не мав змоги відвідати ВРАЦС
( до речі, на сьогодні ця проце-
дура також має місце), золоті
та срібні шлюби - це коли под-
ружжя святкує 25-ти, 50-ти
річчя з дня укладання шлюбу.
Сьогодні молодятам дуже хо-
четься щоб все відбувалось
помпезно, не так «як в усіх»,
забуваючи про те, що батькам
дуже важко у фінансовому плані
зробити весілля, оскільки це не
лише витрати на весільні наря-
ди, а й організація перевезень,
зйомок, розважання гостей,
тощо, а процедура оформлення
весільної арки, стільців додат-
ково б’є по кишені. Однозначно
можу сказати, що це дійсно кра-
сиво та урочисто, тому вбачаю,
що для повернення молодят до
церемоніальних залів ВРАЦС
можливо за умови проведення в
них модернізації та оформлення
у сучасному стилі.
Як Ви вважаєте, запровад-
ження нових ідей у святкуванні
допомагає молодятам зберегти
відношення?
Останніми роками з’явилось
багато нових традицій: ви-
пускання молодятами у небо
голубів, закріплення на мості
«замків любові», створення «де-
рева молодят» та інші. Якщо
подружжя вірить у те, що ці
започатковані ними традиції бу-
дуть працювати як оберіг сім’ї,
шлюбу - чому б ні? Крім того,
ці процедури додають відчуття
святковості, урочистості як для
молодят так і для гостей.
А щодо відношень, цілковито
погоджусь з Вірджинією Са-
тир, американським психоло-
гом, яка одна з найперших по-
чала досліджувати проблеми
психології сім’ї і сімейної терапії.
Так, вона стверджувала, що
укладаючи
шлюб,
людина
намагається збагатити, напо-
внити власне життя новим сен-
сом. Тільки дуже дивна людина,
вважає вона, і з дуже дивних
причин свідомо піде під вінець,
знаючи, що шлюб зробить його
або її життя ще гірше. Люди
сподіваютьсяна те,щопісля того,
як вони одружаться, їхнє життя
стане краще і цікавіше. Ці надії
лежать в основі передбачуваної
сім’ї. Коли надії починають ва-
литися, з’являється реальна за-
гроза шлюбу, хоча більшість
людей, якщо їх запитати, да-
дуть відповідь, що одружилися
з любові.
Марино Василівно, на сьогодні
статистика стверджує про
зростання числа розлучень.
Подружжя не лише розривають
шлюб, а й починають вести
справжні «бойові дії» один про-
ти одного.
Як цьому зарадити?
Саксаганський вісник
19
№ 10. Вересень 2014 року