Упрощенная HTML-версия
Дійсно,
останнім
часом
розпадається кожен другий
шлюб. Це все більше змушує за-
мислюватися про мінімізацію
можливих
психологічних
і
матеріальних втрат для обох
сторін у разі розлучення. Тут
можна зазначити, що однією з
форм запобігання негативних
наслідків розлучення є шлюбний
контракт, який є інструментом,
що певною мірою перешкоджає
обом сторонам використовува-
ти процедуру розлучення для
свідомого нанесення шкоди
один одному.
Укладення шлюбного кон-
тракту і доповнень до нього
- це, як правило, тільки осо-
биста ініціатива нареченого і
нареченої. В Україні, де укла-
дання шлюбу і вінчання в церкві
абсолютно різні процедури з
різними правовими наслідками,
оформлення
відносин
між
подружжям носило скоріше
емоційний, ніж матеріальний ха-
рактер. Але нині ця традиція, на
жаль змінюється. На мій погляд
матеріальні й емоційні принци-
пи все ж повинні доповнювати
один одного і не слід підміняти
одне іншим.
Як Ви ставитесь до шлюбних
контрактів?
Роки йдуть, часи змінюються.
Змінюються і люди, і їхні погля-
ди на сім’ю. Поступово і у нас ба-
гато молодих пар перед одружен-
ням все ж укладають шлюбний
контракт на випадок розлучен-
ня, яким уточнюють свої права і
обов’язки у шлюбі, зобов’язання
щодо дітей. Укладення тако-
го контракту стимулює людей
і змушує ставитися з більшою
часткою відповідальності і до
самої процедури шлюбу, і до
сім’ї. Тому, якщо шлюбний кон-
тракт стримає певну кількість
подружжя від розлучення, то він
має право «на життя».
Скажіть будь-ласка чи бага-
то сімей укладало шлюби в той
час?
Ви знаєте, район був моло-
дим, його населення складало
близько 115 тисяч осіб, тому й
шлюбів було багато. По субо-
там та неділям реєстрували від
20 до 40 пар на день. При чому
вік осіб, що укладали шлюб був
дуже різним. Я не пам’ятаю най-
старшу пару, але те, що це були
люди дещо старше 70 років - так
це точно.
Траплялись випадки шлюбів,
у яких один із пари був
неповнолітнім і тоді виконком
приймав рішення про надання
дозволу на укладення шлюбу,
після чого ми його реєстрували.
Реєстрація шлюбів без урочи-
стостей відбувалась у суботу, а в
неділю - вже з урочистостями.
Марино Василівно, а цікаво,
чи
траплялись
випадки
реєстрації шлюбів громадян
України з іноземцями? Чи були
складнощі при їх реєстрації?
Так, дійсно ми реєстрували
шлюби між іноземцями та на-
шими громадянами, але зазна-
чу, що ніяких перетинів для
створення такої сім’ї не біло
окрім витрачання часу, який був
необхідний для підготовки та от-
римання необхідних документів.
Адже від громадянина іноземної
країни необхідно було отри-
мати довідки про те, що він не
перебуває у шлюбі та ніяких
перепон для укладання шлюбу
не існує. Ці довідки замовляли в
консульстві. Зазначу, що в основ-
ному жінки виходили заміж за
іноземців. А взагалі, відповідно
до законодавства молодята ма-
ють мають право вибору місця
реєстрації свого шлюбу.
А як щодо народжуваності?
Чи
траплялись
випадки
народжуваності позашлюбних
дітей?
Окрім того, що в районі
була велика кількість шлюбів,
так і народжуваність вражала
своїми показниками. На той час
народжуваність майже вдвічі
перевищувала смертність. Так
тривало до 90-х років. Почи-
наючи з 90-х смертність, на
жаль, стала переважати над
народжуваністю.
Щодо народжуваності поза-
шлюбних дітей можу сказати,
що такі випадки траплялись і в
ті часи.
Щоб Ви хотіли побажати
нинішньому керівництву та
працівникам відділів Державної
реєстрації актів цивільного
стану?
Я бажаю щоб атмосфе-
ра
доброзичливості,
по
відношенню до людей, червоною
ниткою проходила через всю ро-
боту, щоб професіоналізм зали-
шався на висоті, щоб кожен, хто
звернувся до відділів Державної
реєстрації актів цивільного
стану, пішов звідти задово-
леним, навіть тоді, коли йому
відмовили. Не все в наших силах.
Сподіваюсь, що відділ реєстрації
актів цивільного стану завж-
ди буде залишатись територією
любові, але з обов’язковим до-
триманням закону.
Саксаганський вісник
20