Упрощенная HTML-версия
на добу. Згадати хоча б Гутовсь-
кого Григорія Івановича, який
був вимогливий і до себе, і до
своїх підлеглих. Був один випа-
док коли йому необхідно було
пройти в лікарні медогляд і він
дзвонив мені, переймаючись
питанням чи є черга, адже про-
ходити перед мешканцями поза
чергою вважав для себе непри-
пустимим.
Розкажіть нашим читачам
про себе, що не стосувалося б
Вашої роботи, наприклад, про
свої захоплення.
Ви знаєте, може це здасть-
ся дивним, але я палкий
вболівальник футболу. В ті часи
на кожному руднику була своя
футбольна команда. Гра між руд-
никами збирала велику кількість
вболівальників і я намагалася не
пропускати жодної гри нашої
команди рудника ім. Карла
Лібкнехта. Постійно відвідувала
матчі ФК «Кривбас» і навіть од-
ного разу перед початком гри
отримала від керівництва клу-
бу букет квітів, як найпалкіша
вболівальниця.
Напевно така активна люди-
на, як Ви не може не будувати
плани на майбутнє?
Я все ж таки не полишаю надії
написати книгу про 5-ту міську
лікарню. Хочеться поділитися
чимось хорошим, щоб це стало
цікавим.
Нажаль сторінки нашого жур-
налу не в змозі вмістити хоча б
половину того, про що нам вда-
лося довідатись. Запропонова-
не Вам, шановні наші читачі,
інтерв’ю – це невеличка частина
того матеріалу, який нам вдалося
отримати під час нашої зустрічі
з Розалією Петрівною. Це скоріш
жза все витримки з історії життя,
яке цілком заслуговує на те, щоб
про нього склали повноцінну
бібліографічну працю.
Тому ми у свою чергу бажаємо
Розалії Петрівні щоб всі її пла-
ни здійснилися, а також міцного
здоров’я та довгих років життя!
Творці милосердя та добра
В українському календарі
пам’ятних дат є кілька, що
безпосередньо
пов’язані
з
соціальною сферою: 1 жовтня
відзначаємо День ветерана та
Міжнародний людей похилого
віку; 3 грудня – Міжнародний
день інвалідів, а 5 грудня –
Міжнародний день волонтера.
Якщо перші з урочистостей
стосуються громадян, які по-
требують
особливої
уваги
та підтримки з боку держави
та громадськості, то свято
волонтерів стало визнанням
світовою спільнотою добрих
справ людей, для яких турбота
про хворого чи безпорадного то-
вариша, сусіда, співробітника і
навіть незнайомої людини – це
поклик серця.
Увага додає сил та наснаги
Волонтерський рух в Сакса-
ганськомурайонім.КривогоРогу
стрімко набирає обертів. Але,
небагато хто знає, що в районі з
червня 2014 року здійснює свою
активну діяльність громадська
організація «Жіноча сотня м.
Кривий Ріг» на чолі з головою
організації Жанною Вєліковою.
– Наша свідома волон-
терська
діяльність
почала-
ся після розмови з коман-
диром
мінометної
батареї
93-ої окремої механізованої
бригади
Олегом
Макарен-
ком, з яким товаришуємо ще зі
шкільних років, – розповідає
Вєлікова Ж. – «Будь ласка,
кровозупинні та знеболювальні
препарати…». За декілька годин
наші друзі, колеги, сусіди – усі
принесли гроші, на які одразу ж
було прибдано ліки. Саме тоді
вперше прийшло усвідомлення
Саксаганський вісник
20