Упрощенная HTML-версия
З Масницею лагідною вітаємо вас!
Останні дні зима, доживає
не одна:
Ми її всі проводжаємо,
відпочити цілий рік бажаємо!
І тепер ми чекаємо весни - вже
сліди її видни!
Нехай зігріє нас з тобою! З Мас-
ляною! І з Весною!
Масляна (Масниці, Масляни-
ця, сирна неділя) - це останній
тиждень перед Великим постом,
Великоднем. Немає, такого свя-
та в Україні, яке проходило б
так бурхливо і весело, як Мас-
ляниця! Адже потім довгих сім
тижнів не можна буде веселити-
ся, танцювати та сміятися, очи-
щаючись від гріхів мирських.
Історія виникнення Масляної
сягає своїм корінням глибоко в
давнину. Це стародавнє народне
свято, яке дісталося нам у спа-
док від язичницької культури,
і збереглося і після прийняття
християнства. Вважають, що
спочатку вона була пов´язана з
днем весняного сонцестояння,
але з прийняттям християнства
вона стала випереджати Ве-
ликий піст і залежати від його
термінів. Масляна відноситься
до перехідних свят, пов’язаних
з Великоднем. Це - веселі про-
води зими, осяяні радісним
очікуванням близького тепла,
весняного оновлення природи.
Люди споконвіку сприймали
весну як початок нового жит-
тя і шанували Сонце, що дає
життя і сили всьому живому.
На честь сонця спочатку пекли
прісні коржі, а коли навчилися
готувати заквасне тісто, почали
пекти млинці. Стародавні вва-
жали млинець символом сонця,
оскільки він, як і сонце, жовтий,
круглий і гарячий, і вірили, що
разом з млинцем вони з’їдають
частинку його тепла і могутності.
За церковною традицією тиж-
день називається сирним або
м’ясопусним – через набір страв,
які прийнято готувати протягом
цього періоду.
Проходили
століття,
змінювалося життя, з при-
йняттям на Русі християнства
з’явилися нові, церковні свята,
але широка масниця продовжу-
вала жити. Її зустрічали і про-
воджали з тією ж нестримною
відвагою, що і в язичницькі часи.
Чому масляна називається
масляною?
Є кілька пояснень появі наз-
ви свята «Масляна». За одним із
тверджень в основі появи сло-
ва «масляна» лежить традиція
випікання млинців і пов’язана з
тим, що люди як могли, намага-
лися залучити милість сонечка,
умовити його побільше гріти за-
мерзлу землю. Крім того, у селах
об’їжджали кілька разів село на
конях, прикрашали колесо від
воза і на тичині носили його по
вулицях, водили хороводи. Вва-
жалося, що подібні церемонії
«умаслюють» сонце, роблять
його добрішим. Звідси й назва
- «Масляна». За іншою версією
назва свята виникла тому, що на
цьому тижні за православним
звичаєм м’ясо вже виключається
з їжі, а молочні продукти ще
можна вживати - от і печуть
млинці. Саме тому Масляну на-
зивають Сирним тижнем.
А якщо вірити легендам, то
Масляна народилася на Півночі,
батьком її був Мороз. Одного
разу якийсь чоловік помітив її
й попросив допомогти людям,
зігріти та розвеселити їх. І Мас-
ляна прийшла, але не тендітною
дівчинкою, що ховалася в лісі, а
бабою з рум’яними щоками, не
з посмішкою на вустах, а з ре-
готом. Вона змусила людей за-
бути про зиму, розігріла кров у
їх жилах, схопила за руки і пу-
стилася з ними танцювати до
непритомності. От тому в дав-
нину Масляна була веселим свя-
том.
Кожен
день
«масляно-
го» тижня був заповнений
різноманітними звичаями та об-
рядами.
11
№ 2 (15). Лютий 2015 року
Саксаганський вісник