Упрощенная HTML-версия
Вранці першого дня Масляни
заміжні жінки збиралися або в
чиїйсь хаті, або в корчмі. Одна
з них виймала поліно і клала
на стіл, інші жінки сповивали
поліно, як ляльку. Це означало
— народився «Колодій». Після
цього, жінки ходили від хати до
хати, де були неодружені паруб-
ки чи дівчата, і прив’язували їм
або їхнім батькам «колодки». Це
могла бути цурпалка, кольорова
стрічка, хустина — своєрідне по-
карання за те, що не одружили-
ся протягом недавніх м’ясниць.
Ту відзнаку ніхто не смів з себе
зняти, поки не дасть викупу -
подарує писанку на Ве-ликдень.
Дівчата також ходили чіпляти
парубкам «колодку» - кольоро-
ву стрічку чи хустину на рукав.
Парубки давали викуп грішми,
які використовували для влаш-
тування гостини на запусти
(«пущанє») в останню неділю
перед Великим постом. Наступ-
ного дня жінки «Колодія» хре-
стили — знову обходили хати
з неодруженою молоддю, щоб
бува хто не відчепив «колодки».
Вівторок - загравання. Зран-
ку молоді люди запрошувалися
кататися з гір, поїсти млинців.
Звали рідних і знайомих: «У нас
гірки готові, і млинці випечені -
просимо приходити». Молодих
змушували цілуватися.
Середа - ласуни. Кожна госпо-
диня старалась до традиційних
для середи вівсяних млинців
приготувати ще й птицю, пе-
чену, смажену, копчену, та інші
м’ясні страви та рибні страви.
Веселі куми закутували мако-
гона і справляли йому роди-
ни, збиралися у когось у хаті,
зносили страви. Потім ішли до
іншої хати справляли хрести-
ни та інші події. У цей день зять
приходив «до тещі на млинці».
Окрім зятя теща запрошувала і
інших гостей. Раніше нагодувати
півдюжини зятів було справою
збитковою. Але нічого не вдієш:
«хоч себе заложи, а Масляну
проводь!»
Четвер - широкий розгул. З
цього дня Масляна розгортала-
ся на всю широчінь. Народ вда-
вався до всіляких потіх: крижа-
них горах, балаганів, гойдалок,
катань на конях, карнавалів,
кулачних боїв, галасливих гу-
лянок. В давнину катання мало
особливого сенсу: воно повин-
но було допомогти руху сонця.
Серед козаків була популярна
гра «взяття сніжної фортеці»,
яка проводилася на річці. По-
чинався справжній розгул: воз-
или опудало на колесі, каталися,
співали пісні, колядували. Осо-
бливо діти.
П’ятниця - вечірки тещ. Зяті
запрошували в гості своїх тещ,
пригощали їх млинцями.
Субота - звичні посиденьки.
Молоді невістки запрошували
в гості до себе зовиць. Невістка
мала подарувати зовиці якийсь
подарунок .. Розваги і заба-
ви наростали як сніжний ком,
і нарешті в суботу російський
карнавал досягав свого апо-
гею. І вдень, і ввечері всі театри,
цирки, балагани, московські та
заміські ресторани і трактири
були переповнені.
Останній день Масниці -
Прощена неділя. У храмах
на вечірньому бог ослужінні
здійснюється чин прощення
(настоятель просить вибачен-
ня у інших кліриків і парафіян).
Потім і всі віруючі, кланяючись
один одному, просять вибачен-
ня і у відповідь на прохання
вимовляють «Бог простить».
Звичаї останнього дня Масля-
ної пов’язані з культом предків,
прощання з Масляною супро-
воджувалися різними обрядами.
Солом’яну ляльку - «Масляну»
- урочисто спалювали, а попіл
від опудала розсіювали по полю,
щоб додати сили посіву, майбут-
ньому врожаю. У неділю сусіди
й родичі обходили одне одного
й просили прощення за образи.
Вважалося, що саме в цей день
має відбутися страшний суд,
а тому годилося помиритися з
тими, хто на цьому світі.
Відтак, завітавши зранку до
сусіда чи родича, пропонували
таку мирову:
- Прости мені, низько вкло-
нившись, звертався сусід до
сусіда.
- Бог простить,- відказував го-
сподар чи господиня.
- І вдруге прости!
- Бог простить…
- І втрете прости!
- Бог простить.
Після цих діалогів, вважали,
що заподіяна перед цим крив-
да втрачала гріхотворну суть. У
такий спосіб народна звичаєва
структура сприяла полагоджен-
ню різноманітних конфліктів
між людьми.
Прощання з Масляною завер-
шувалося в перший день Вели-
кого посту Чистий понеділок,
який вважали днем очищення
від гріха і скоромної їжі. Вели-
чезне значення в цьому святі
грає усна народна творчість:
обрядові пісні, прислів’я, при-
казки. Кульмінацією Масниці
залишається спалювання опуда-
ла Зими - символ догляду зими і
настання весни.
Вітаємо всіх мешканців Сак-
саганського районі та міста Кри-
вого Рогу із таким світлим та
радісним святом!
12
Саксаганський вісник