Стр. 16 - SV17_1

Упрощенная HTML-версия

«На суботник – як на свято»
З розніженої першим весня-
ним сонцем землі поволі сходить
останній сніг. Сором’язливо роз-
пускають деревця перші брунь-
ки, несміливо починає зеленіти
травичка. Дзвенять гомінкі стру-
мочки та виблискують озерця
талої води. На вулиці міста, а за-
разом і в душі людей, приходить
чарівна весна, що несе нові надії,
сподівання, мрії та бажання.
Як правило, з пробудженням
природи, охайні господарі по-
чинають прибирати свої оселі,
двори, прибудинкові території,
парки, сквери тощо. Адже, як
говорив Маленький Принц з
однойменної повісті Антуана де
Сент-Екзюпері: «Встав уранці,
умився, привів себе в порядок
– і відразу ж приведи в порядок
свою планету...».
А приводити до ладу є що, бо
на фоні весняного краєвиду по-
ступово з’являються гори пла-
стикових пляшок, недопалків,
поліетиленових упаковок та
іншого непотребу, який псує
навіяний весною романтичний
настрій.
У нашому місті традицією
стало
щорічне
проведення
суботників напередодні Велико-
дня, Дня Конституції України,
Дня
незалежності
України,
а також осінньої пори, коли
земля готується до тривало-
го відпочинку під білосніжною
ковдрою.
Та, мабуть, найвеселішими се-
ред них є весняні заходи з бла-
гоустрою і прибирання рідного
міста.
Разом з усіма долучаються
до роботи й працівники викон-
кому Саксаганської районної
у місті ради. Ми ламаємо сте-
реотип про те, що прибирання
– це нудне заняття, бо з кори-
стю проводимо час у дружній
компанії, поєднуючи активний
відпочинок на свіжому повітрі і
веселе спілкування.
Змінивши задушливі кабінети
на
безмежний
відкритий
простір, а ручки та оргтехніку на
лопати, віники й граблі, веселий,
гомінкий мурашник працівників
виконкому розтікається по скве-
ру Героїв Чорнобиля і ненаро-
ком потрапляє до чарівної каз-
ки, де не відчувається різниця
ні за посадами, ні за віком, ні за
статтю. Сьогодні вони не пред-
ставники органів місцевого са-
моврядування, вони – звичайні
люди, жителі нашого міста,
які своїм прикладом хочуть
запалити серця й душі усіх і
кожного. Адже якщо кожен
криворіжець цього дня прибе-
ре клумбу біля свого будинку,
роботи, відремонтує лавку біля
під’їзду чи у сквері, посадить де-
ревце чи підмете, то разом ми
зробимо наше місто чистішим
та придатнішим для життя. Бо
прикро усвідомлювати: чомусь
люди вже звикли до думки, що за
них усе зроблять інші – держава,
сусіди чи волонтери. Але кожен
повинен починати з себе, зі своєї
Саксаганський вісник
16