Упрощенная HTML-версия
«Право працівників на відпочинок»
Право
працівників
на
відпочинок шляхом надання їм
відпустки закріплено у статті 45
Конституції України.
Державнігарантіїтавідносини,
пов’язані з відпусткою також
регулюються Законом України
«Про відпустки», Кодексом
законів про працю України (далі
- Кодекс), іншими законами та
нормативно-правовими актами
України.
Так, Законом України «Про
відпустки» (далі - Закон) вста-
новлено державні гарантії права
на відпустки, умови, тривалість і
порядок надання їх працівникам
для відновлення працездатності,
зміцнення здоров’я, а також для
виховання дітей, задоволення
власних життєво важливих по-
треб та інтересів, всебічного
розвитку особи.
Право на відпустку мають
громадяни України, які пере-
бувають у трудових відносинах
з підприємствами, установами,
організаціями незалежно від
форм власності, виду діяльності
та галузевої належності, а також
працюють за трудовим догово-
ром у фізичної особи.
Нарівні
з
громадянами
України право на відпустки ма-
ють іноземці та особи без грома-
дянства, які працюють в Україні.
Одним із видів відпусток є
соціальні відпустки:
•
відпустка у зв’язку з
вагітністю та пологами;
•
відпустка для догляду
за дитиною до досягнення нею
трирічного віку;
•
відпустка у зв’язку з уси-
новленням дитини;
•
додаткова
відпустка
працівникам, які мають дітей.
Так, оплачувана відпустка у
зв’язку з вагітністю та полога-
ми надається жінкам на підставі
медичного висновку тривалістю:
до пологів – 70 календарних днів;
після пологів – 56 календарних
днів (70 календарних днів – у разі
народження двох і більше дітей
та у разі ускладнення пологів),
починаючи з дня пологів.
Особам, які усиновили но-
вонароджених дітей безпосе-
редньо з пологового будинку,
надається відпустка з дня уси-
новлення тривалістю 56 кален-
дарних днів (70 календарних
днів - при усиновленні двох і
більше дітей). У разі усиновлен-
ня дитини (дітей) обома батька-
ми вказана відпустка надається
одному з батьків на їх розсуд.
При цьому, у разі надання
жінкам відпустки у зв’язку з
вагітністю та пологами робото-
давець зобов’язаний за заявою
жінки приєднати до неї щорічні
основну і додаткову відпустки
незалежно від тривалості її ро-
боти на даному підприємстві, в
установі, організації в поточно-
му робочому році.
Що стосується відпустки для
догляду за дитиною до досяг-
нення нею трирічного віку, то
така відпустка надається після
закінчення відпустки у зв’язку
з вагітністю та пологами за ба-
жанням жінки.
Слід
відмітити,
що
підприємство за рахунок влас-
них коштів може надавати
жінкам частково оплачувану
відпустку та відпустку без збе-
реження заробітної плати для
догляду за дитиною більшої
тривалості.
Ця відпустка може бути вико-
ристана повністю або частинами
також батьком дитини, бабою,
дідом чи іншими родичами, які
фактично доглядають за дити-
ною, або особою, яка усиновила
чи взяла під опіку дитину, та од-
ним із прийомних батьків.
Зазначеним особам, крім осіб,
які усиновили чи взяли дитину
під опіку у встановленому зако-
нодавством порядку та прийом-
них батьків, відпустка для до-
гляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку надається
на підставі довідки з місця ро-
боти (навчання, служби) матері
дитини про те, що вона вийшла
на роботу до закінчення терміну
цієї відпустки і виплату допомо-
ги по догляду за дитиною їй при-
пинено (із зазначенням дати).
За бажанням жінки або вище-
зазначених осіб у період перебу-
вання їх у відпустці для догляду
за дитиною вони можуть працю-
вати на умовах неповного робо-
чого часу або вдома. При цьому
за ними зберігається право на
одержання допомоги по догля-
ду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку в період
відпустки для догляду за дити-
ною.
Слід звернути увагу, що
відпустка для догляду за ди-
Саксаганський вісник
22