Упрощенная HTML-версия
«Жінки нелегкої долі та сильної волі»
Мудреці стверджують, що
великі люди не народжують-
ся – їх викохують матері. Це
зайвий раз підтверджує, що
упродовж тисячоліть, незва-
жаючи на всі лихоліття, жінка
– мати є вічним джерелом
невичерпаної любові та береги-
нею національних традицій.
І на тім рушничкові…
У всьому світі шанують людей,
які гідно прожили свій вік. Осо-
бливою ж пошаною користують-
ся ті, хто зумів прожити століття,
зберігши жагу до життя.
Марія Устинівна Белінська,
яка є яскравим прикладом
жінки-довгожителя, яка на-
родилась у 1915 році у селі Бе-
резняги Воронезької області у
багатодітній родині. Окрім неї у
родині, було ще шестеро дітей.
Марія була самою старшою, тож
основна відповідальність за мо-
лодших братів та сестер лягала
на її плечі.
Змалку доводилось важко
працювати, пережили голод,
тяжку нужду. Допомагала бать-
кам, які працювали у колгоспі,
заробляла на хліб дояркою. З 16
років вимушена була працюва-
ти у м. Ленінграді на торфроз-
робках, де й застала блокаду.
Подумки повертаючись у той
час, Марія Устинівна згадує, як
тоді вона сільська юна дівчина,
мріяла про щасливу долю, гарну
роботу. Та все ж, не зважаючи на
всі труднощі, життя подарува-
ло їй зустріч з її чоловіком. Була
любов, сподівання та надії на
краще, і троє діточок народили...
Та доля розпорядилась інакше:
війна, загинув чоловік, один за
одним померли діти...
Зберігши непохитну жагу до
життя, маючи незламний, силь-
ний характер та витримку, Марія
Устинівна не здавалась гірким
примхам долі. У 1944 році вона
приїхала до міста Кривого Рогу,
маючи за мету знайти добру ро-
боту.
-
Працювала
каменярем,
відбудовувала шахти «Гігант»
та «Комунар», будувала середню
школу № 11, де зараз Саксагансь-
ким військовий комісаріат,-
згадує Марія Устинівна. У той
час, якраз визволили Кривий Ріг
від фашистських загарбників,
тому настрій у людей був
піднесений. Роботи ніколи не
боялась, та й здоров’я було, дя-
куючи Богу. На щастя, зустріла
саме на роботі свого другого
чоловіка Василя, з яким прожи-
ли в щасливому подружжі май-
же 30 років, виховали двох чудо-
вих доньок – Аллу та Тетяну.
Разом з чоловіком збудува-
Саксаганський вісник
6