Упрощенная HTML-версия
ли невеликий будиночок на
Мудрьоній, де й живу зараз.
Різне було в житті, але ніколи
не скаржилась, все витримува-
ла. Дуже любила й люблю по
цей день пожартувати. А що
не забуваєте про мене – вели-
ке спасибі. Ось коли мені було
95 років до мене в гості завітав
голова Саксаганської районної
ради ветеранів Ковальчук Є.Д.,
телебачення, було дуже приємно.
Чекаю на столітній ювілей!
Не можна не сказати про руш-
ники, які Марія Устинівна дуже
любила вишивати. Деякі зі своїх
робіт вона подарувала місцевій
церкві, які й на теперішній час
прикрашають ікони та вікна
церкви. Марія Устинівна завжди
вважала, що вишивати – добро
закликати, а дарувати – добро
примножувати. ЇЇ рушники – це
сотні неповторних орнаментів,
на
яких
ніби
оживають
чорнобривці, кручені паничі,
рута-м’ята.
Літа – не біда, коли душа –
молода, – мовиться в народі.
Спілкуючись із цією чудо-
вою, мудрою жінкою, жінкою
– трудівницею, матір’ю, див-
лячись в її очі, на її напружені
руки – дивуєшся силі її харак-
теру, жіночності та водночас
незламності духу. Дуже хочеть-
ся, щоб Марія Устинівна ще до-
вго залишалась яскравим при-
кладом оптимізму та любові до
життя!
Зерна турботи та терпіння
Сучасні
українські
роди-
ни дуже різні, проте більшість
із них потребують захисту і
підтримки з боку держави. Зо-
крема, молодій багатодітній
родині Солоділових з Донецької
області, яка проживає в Сак-
саганському районі, майже рік
тому вкрай необхідні були за-
хист та притулок.
Усміхнена та привітна Ольга
Солоділова, мама трьох дітей,
розповідає, як приїхали вони з
чоловіком та дітками до нашого
міста, тікаючи від війни.
- Спочатку проживали у рідної
тітки на вул. Харцизькій, а за-
раз орендуємо окрему квартиру.
Чоловік працює, я знаходжусь
у декретній відпустці. Старша
донька навчається у 2-му класі
Криворізькій загальноосвітній
школі № 31, середня – відвідує
дошкільний навчальний заклад
№ 191. Ніяких проблем з оформ-
ленням дітей до школи та сад-
ка не виникало та й у чоловіка
справи пішли в гору.
У Палаці культури ім. Артема
мої доньки займаються у дитя-
чому танцювальному колективі
«Дзиґа». У м. Горлівка, де ми
проживали, вони відвідували
циркову студію, тож підготовка
відповідна є. Головне те, що їм
дуже подобається, з’явилось ба-
гато друзів, спільних інтересів.
Із задоволенням спілкуємось з
іншими батьками, сусідами, лю-
бимо активний відпочинок на
природі, особливо подобається
нам відвідувати Ботанічний сад.
Планую у цьому році й
сама працевлаштуватись. До
декретної відпустки працюва-
ла у Донецькому університеті
економіки та права на кафедрі
«Економіка підприємства» ме-
тодистом. Маю спеціальність
вчителя української мови та
Саксаганський вісник
7
№ 5 (18). Травень 2015 року