Упрощенная HTML-версия
Роки… Швидко, мов стрімкі
річки, збігають вони. Половіють
жита, приходять у світ нові
покоління людей, але не старіє,
не зникає пам’ять воєнних років,
вона живе у спогадах бійця і в
суворому монументі. Пам’ять,
як свідок грізних років і пере-
можних боїв, пильно дивиться
на нас із залів музеїв, з книжних
сторінок, кінофільмів. Її, муж-
ню і величну, надійно оберігає
народ, передаючи, як святиню, у
спадщину поколінням.
Незабаром, а саме 22 лютого
2014 року, відзначатиметься день
визволення нашого міста від
фашистських загарбників, яке
сприймається нашими земляка-
ми як свято пам’яті та вдячності
за подвиг бійців, які віддали свої
життя, визволяючи місто Кри-
вий Ріг.
У Саксаганському районі з
великою пошаною ставлять-
ся до ветеранів, чиє покоління
пройшло випробування війною.
Серед цих славетних героїв є
три визволителя міста Криво-
го Рогу, а саме: Гапченко Во-
лодимир Іванович, Тимофєєва
Юлія Петрівна, Ткаченко Андрій
Андрійович.
ГапченкоВолодимир Іванович,
інвалід Великої Вітчизняної
війни. З 1943 по 1944 рік воював
на 2-му Українському фронті,
брав участь у боях за визволен-
ня міста Кривого Рогу. Після
визволення м. Кривого Рогу
служив на 3-му Українському
фронті до грудня 1947 року в
окремому батальйоні зв’язку.
За участь у бойових діях має
державні нагороди: ордени “За
мужність”, “Вітчизняної війни
II ступеня”; медалі “За перемо-
гу над Німеччиною у Великій
Вітчизняній війні 1941 – 1945
рр.”, “Захисник Вітчизни”. До
1952 року працював електро-
монтером на Будянському фа-
янсовому заводі Харківської
області. З 1959 року працював у
м. Кривому Розі будівельником.
Останнє місце роботи: БУ №
106 ЗАТ науково-дослідного
виробничого
підприємства
“Криворіжстальконструкція”,
звідки і вийшов на пенсію. За
сумлінну працю Володимира
Івановича відзначено медаллю
«Учасник будівництва доменої
печі №9», нагрудними знаками
«За заслуги перед містом» 1,2,3-
го ступеня.
Тимофєєва Юлія Петрівна,
інвалід Великої Вітчизняної
війни. З 1943 по 1944 рік воювала
на 3-му Українському фронті, у
110 окремому відновлювальному
з а л і з н и ч н о - д о р ож н ь о м у
батальоні. Брала участь у боях за
визволення міста Кривого Рогу,
закінчила війну у Німеччині.
За участь у бойових діях має
державні нагороди: ордени “За
мужність”, “Вітчизняної війни II
ступеня” та медаль - “Захисник
Вітчизни”.
З 1965 року працювала у
Криворізькому
педагогічному
інституті бухгалтером, звідки і
вийшла на пенсію.
Ткаченко Андрій Андрійович,
інвалід Великої Вітчизняної
війни. З 1942 року воював у
складі 808 стрілецького полку.
Брав участь у боях за визволен-
ня міста Кривого Рогу. За участь
у бойових діях має державні
нагороди: ордени “За взяття
Белграда”, “Вітчизняної війни
II ступеня”; медалі: “За перемо-
гу над Німеччиною у Великій
Вітчизняній війні 1941 – 1945
рр.”, “Захисник Вітчизни”, “За
бойові заслуги”, “Знак Пошани”.
Крім цього, нагороджений на-
грудними знаками “За заслуги
перед містом” 1,2,3-го ступеня.
З 1947 року працював на
Придніпровській
залізниці
укладачем потягів, звідки і вий-
шов на пенсію.
У районі мешкає два учасника
Сталінградської битви: Шевцова
МаріяФедорівна, БашковаМарія
Аксентіївна. За героїчний под-
виг у роки Великої Вітчизняної
війни жінок відзначено медаллю
«За оборону Сталінграда».
На жаль, з плином часу
все менше залишається жи-
вих свідків – учасників бойо-
вих дій, але пам’ять про них
відкарбовано у наших серцях.
«Не згасити вогонь пам’яті»
Саксаганський вісник
4