Упрощенная HTML-версия
сланці у села Покровского і у
великій Дубовій балці представ-
ляють не лише чудовий плитко-
вий аспід у величезних щільних
пластах з абсолютно гладкою
поверхнею спайності, але і
покрівельний аспід, який до-
бре відколюється і відрізняється
своїм гарним зовнішнім вигля-
дом та міцністю.».
Олександр Поль придбав
у князя Кочубея цю ділянку
землі
і
організував
здо-
бич
покрівельних
аспідних
матеріалів. Аспідним сланцем
були покриті будівлі на станціях
Єкатеринівської залізної дороги,
з нього виготовляли підвіконня,
дошки для столів в їдальнях і
шкільних класах і т.д. У 1930-
х роках з нього уперше в Ра-
дянському Союзі було отримано
пемзоподібний легкий матеріал
типу сучасного керамзиту. Не-
великий кар’єр, розташова-
ний над річкою поряд з білою
двоповерховою будівлею, оче-
видно є найстарішою гірською
копальнею на Криворіжжі та
відповідно являється свідком
використання сланцевих порід
ще у давнину. Так, в декількох
кілометрах від цього місця, в
районі селища Довгинцево знай-
дена погребельна камера 2000-
3000 однорічного віку, а її стіни
були заставлені величезними
плитами аспідного сланцю. За
часів Київської Русі, при князях
Володимирі і Ярославі київські
храми покривалися аспідним
сланцем, ймовірно з цих місць.
За оповіданнями старожилів
Єкатеринівки в 1932-1934 роках,
коли будували Соцмісто сланець
йшов на закладання фундамен-
ту шести будинків, які стоять
уздовж ринку Соцміста. Жителі
селища Покровского здавна ви-
користовували сланець в госпо-
дарських цілях - вибруковува-
ли ним виямки на городах, які
потім засипали землею; будува-
ли із сланцю загорожі і сараї, по-
кривали ним дахи тощо.
Поряд з кар’єром, внизу біля
річки знаходиться так звана «пе-
чера» - стара штольня, в якій
колись добували сланець. До-
вжина її 28,5 м, ширина 3,2 - 3,4
м, висота проходу коливається
від півметра при вході до 1,9 м в
середині штольні. Тим допитли-
вим, які захочуть відвідати цей
об’єкт, даю пораду - обов’язково
беріть з собоюліхтарик і змінний
одяг. Ліхтарик потрібний, щоб
освітлювати собі шлях вштольні,
а змінний одяг - щоб не забруд-
нитися, коли пролізатимете че-
рез вузький вхід в «печеру» і
коли будете усередині неї. Річ у
тому, що аспідний сланець схо-
жий на графіт, з якого виготов-
ляють звичайні олівці, тому ним
швидко можна забруднитися.
За спогадамимісцевихжителів
до цієї «печери» ще в радянські
часи приїжджали дослідники-
геологи з Московського держав-
ного університету, з Інституту
дружби народів ім. Патриса Лу-
мумби та багато інших вищих
навчальних закладів. Скелі тоді
були пам’ятником природи все-
союзного значення.
На
сьогоднішній
день
«Сланцеві скелі» є однією із
візитівок Саксаганського рай-
ону, та міста в цілому. Вони
включені до найбільш цікавого
та пізнавального маршруту про-
мислового туризму міста. Вра-
ховуючи значну зацікавленість
районною пам’яткою з боку не
лише місцевих «пізнайок», але
й іноземних туристів, особливої
уваги
потребує
утримання
прилеглої території у належному
санітарному стані. Незважаючи
напостійнеувагу,якуприділяють
працівники
шахтоуправління
з підземного видобутку руди
ПАТ «АрселорМіттал Кривий
Ріг» та організовують прибиран-
ня «Сланцевих скель», близь-
ке розташування приватних
домоволодінь до геологічної
пам’ятки природи спричиняє
загрозу значного накопичен-
ня побутового та органічного
сміття на природоохоронній
території. Тому, звертаємось до
мешканців домоволодінь вулиць
Упіта, Севастопільська, Улья-
нова, Світлогорська, Кільцева:
бережіть унікальний ландшаф-
тний рельєф своєї території,
він унікальний та неповторний
своєю флорою, а всіх небайду-
жих мешканців пропонуємо
підтримати акцію з наведення
чистоти та порядку 12.04.2014
біля «Сланцевих скель».
Саксаганський вісник
11
№ 5. Квітень 2014 року